ОБЛЯМУВАННЯ

ОБЛЯМУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. облямува́ти.

Стосовно конструкцій та декору антична традиція відбилася у .. використанні тесаного прямокутного каміння, особливо у найвідповідальніших місцях – кутах стін та для облямування двірних одвірків (з наук. літ.).

2. Те саме, що облямі́вка.

В школі Ніну прозвали Білкою за її майже круглі, завжди здивовані, великі горіхові очі в облямуванні довгих вигнутих каштанових вій... (О. Копиленко);

Вивчення Паміро-Гімалайської гірської системи і її облямування має винятково важливе наукове значення (з наук.-попул. літ.).

ОБЛЯМІ́ВКА (те, що по краях смугою обрамовує, оточує що-небудь), БОРДЮ́Р, ОБІДО́К, О́БВІ́ДКА, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. рідше), ОБЛЯМУВА́ННЯ, БЕРЕГИ́ тільки мн., КАНТ рідше. — Ці камені йдуть на облямівку шляхів міста, — відповідає засмаглий, з сивими бровами каменяр (Т. Масенко); За аркою починалась алея з широким бордюром квітів по обидва боки (П. Панч); Нова тарілка, з позолоченим обідком, так і випорснула в Уляни з рук (В. Кучер); Очі (Несторової), колись живі і блискучі, тепер були постійно у червоних обвідках, змучені й страдницькі (Ірина Вільде); Я сидів, звісивши ноги до води, на окантовці портового причалу (Ю. Смолич); Великі горіхові очі (Ніни) в облямуванні довгих вигнутих каштанових вій (О. Копиленко); Коридор зеленів килимовою доріжкою з червоними берегами (П. Дорошко).