Значение слова "ВИКЛЮЧНИЙ" найдено в 23 источниках

ВИКЛЮЧНИЙ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ВИ́КЛЮЧНИЙ, а, е.

Який поширюється тільки на кого-, що-небудь; єдиний.

Фольклористи дожовтневої доби .. віддавали головну, а часто і виключну увагу фольклорові давніх часів (М. Рильський);

Виключна власність держави на землю.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

1) Який становить виняток серед загальних правил; винятковий.

2) рідко. Надзвичайний у якомусь аспекті. || Дуже гарний.

3) Який поширюється тільки на кого-, що-небудь; єдиний; ексклюзивний.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, -е.1》 Який становить виняток серед загальних правил; винятковий.
2》 рідко. Надзвичайний у якомусь аспекті.
|| Дуже гарний.
3》 Який поширюється тільки на кого-, що-небудь; єдиний; ексклюзивний.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

ад'єктивисключительный

¤ виключна власність -- исключительная собственность

¤ виключне право -- исключительное право

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

ви́ключний

[викл'учни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Exceptional; exclusive

виключне право — exclusive right(s), monopoly; (на винахід) patent right(s)

найдено в "Українсько-англійському словнику з прав людини"