⊲ ЛОМОВИ́К, а, м.Ломовая лошадь.САР2 III 602.
— Стил., Лекс. САР2 ломови́к слово низкое.
ВАЖКОВО́З (порода коней, здатних перевозити значні вантажі, але повільних у бігові), ВАГОВО́З, ВОЗОВИ́К рідше, ЛОМОВИ́К, БИТЮ́Г (БИТЮ́К), БИНДЮ́Г (БЕНДЮ́Г) розм. Породи коней поділяють на: рисистих (запряжених), важковозів (важкозапряжених) і верхових (з енциклопедії); Однією з найкращих ваговозних порід (коней) є владимирський ваговоз (з підручника); Ех, коні!.. Могутні возовики, яким під силу змагання з потужними вантажними машинами (з журналу); Крешуть кованими копитами два вороних ломовики (М. Іщенко).
ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст., ВІЗНИ́ЧИЙ заст., ФУ́РМАН заст., ХУ́РМАН заст., ЗБІРЖА́К заст., ЗБІ́РЖА заст., ЗБІРЖА́НИК заст., МАШТАЛІ́Р заст., БАЛАГУ́ЛА заст., ФІ́РМАН діал., ВІЗНИ́КА діал.; ДРОГА́ЛЬ діал. (той, хто перевозить вантажі на дрогах). — Чи повезете мене до села оце зараз? — спитав я візника. — А чом же?.. До вечора вже й на місці будете, — говорив погонич (І. Нечуй-Левицький); Кучери позлазили з козел, дехто підійшов до знайомих (Панас Мирний); Биндюжник з дровами прямує до центру міста (П. Панч); — Тпрр! — спинив несподівано візниця коней (Л. Яновська); Фурман гукнув на коней, тарантас виїхав з брами (Л. Дмитерко); Хурман порався з фаетоном (М. Коцюбинський); Наум зараз шатнувсь, найняв збіржаника (Г. Квітка-Основ'яненко); Туго натягує віжки машталір (М. Олійник); Заплатив балагулі й привіз доктора з міста (П. Козланюк); Правив візника плечастий, усатий (Марко Вовчок).
ЛОМОВИ́К, а́, ч., заст.
1. Візник, який перевозить важкі вантажі.
Мореплавець-флотський, .. вантажник і биндюжник-ломовик відтоді стали справжніми господарями і порту, і міста (Ю. Смолич).
2. Кінь, запряг із возом тощо для перевезення важких вантажів.
У кюветі – уламки розчавлених танками німецьких возів, трупи здоровенних ломовиків (Є. Доломан);
Гладкі куцохвості коні-ломовики хекали парою (Григір Тютюнник);
Але вона [голка] не зломилася, хоч її переїхав ломовик (О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена).
Человек, которому было не лень очень много работать. Смежник биндюжника, водитель ломовой лошади. От Л. образовано поныне употребляющееся сравнение «как ломовик (ломовая лошадь)».
Ты всю жизнь вкалывал, как ломовик, а сейчас получаешь такую пенсию, с которой не по миру, по помойке впору ходить. |
⊲ ЛОМОВИ́К, а, м.Ломовая лошадь.САР2 III 602.
— Стил., Лекс. САР2 ломови́к слово низкое.
-а, ч.
1) Візник, який займається перевезенням важких вантажів.
2) Кінь, упряжка з возом тощо для перевезення важких вантажів.
м. разг.
см. ломовой 2)
carretero m, carrero m
(віз) бендюжник
див. кінь; сильний