Значение слова "СТЕЖИНА" найдено в 16 источниках

СТЕЖИНА

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДОРО́ГА (напрям чиєїсь діяльності, життєві обставини), ШЛЯХ, ПУТЬ, СТЕ́ЖКА розм., СТЕЖИ́НА розм. рідше, СТЕЗЯ́ книжн., ТРОПА́ поет.; МАНІВЦІ́ (МАНІВЕ́ЦЬ рідше) розм. (діяльність або розвиток, спрямовані в обхід чого-небудь). Де ж той хліб для чиновного сина? Одна до нього дорога — служба (Панас Мирний); Я міг би написати цілу повість життя, але цей шлях дуже далеко завів би (М. Коцюбинський); — Можна надіятись, що вилюдніє (Порфир), обере чесну трудову путь (О. Гончар); — Як він? — запитав Яремчук Явдоху, очима вказуючи на Стецька. — Дякувати добрим людям, на правильну стежку стає (І. Цюпа); Сам Мальований не дуже рвався на скелясті стежини науки — його з усіх сил пхали туди батьки (А. Хижняк); — Думаєте в аспірантуру?.. Наука нам зараз в такій пригоді стане, як ніколи. А чому, дозволю собі вас спитати, обрали собі ви таку тернисту стезю? (Н. Рибак); Я певен, що талановиті й чесні молоді літератори.. знайдуть вірну тропу в своїй роботі (М. Рильський); (Сокіл:) Мені хотілося б, щоб ти зрозумів усе, був справжнім другом, щоб ішов широкою дорогою, а не манівцями (М. Зарудний); Був ти воїном, був ти вітчизни бійцем, І нема на тобі ні краплини Того зла, що людину веде манівцем (Л. Первомайський).

СТЕ́ЖКА (вузька пішохідна дорога, протоптана людьми або звірами чи спеціально зроблена людьми), СТЕЖИ́НА, ДОРІ́ЖКА, ТРОПА́, СТЕЖА́ поет., СТЕЗЯ́ заст., ПІШНИ́К діал., ТАСЬМА́ діал., ТРОПО́К діал.; ПЛАЙ діал. (стежка в горах); ЛАЗ (стежка в густих заростях, якою ходять звірі). Остап ішов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром і пастухами (М. Коцюбинський); Йдемо удвох під вечір по стежині (Л. Костенко); Марта Кирилівна задумалась і, йдучи по доріжці, зачепила головою гілку абрикоса (І. Нечуй-Левицький); Тропа праворуч повернула у гущину чагарника (О. Гончар); Ішов я раз по стежі (пісня); Вони шукають очима звірину стезю, що вела їх досі через густі і прохолодні нетрі в лісових яругах (Д. Міщенко); Звернувши з казенної дороги.. на тасьму, він змушений був уже кілька разів сказати "Боже поможи" (А. Іщук).

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

СТЕЖИ́НА, и, ж.

1. Те саме, що сте́жка 1.

З-за кущів юрба мисливська На стежину вибігає (Леся Українка);

Восени реве [Стрий] грізно і піниться, заливаючи вузьку стежину, що в'ється попід скалою здовж його берега (І. Франко);

Понад веселими лугами Стежина в'ється польова (М. Рильський);

Добирався [Бронко] малосходженою, але відомою йому стежиною поміж смерічок і беріз (Ірина Вільде);

* Образно. Я глянув на хворого. По його сухому обличчю скотились дві срібні сльози і залишили за собою дві стежини (Мирослав Ірчан).

2. перен. Те саме, що сте́жка 3.

Сам Мальований не дуже рвався на скелясті стежини науки – його з усіх сил пхали туди батьки (А. Хижняк).

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

обра́ти / обира́ти (свою́) сте́жку (стежи́ну, доро́гу і т. ін.) яку, чого і без додатка. Визначити, вирішити, чим займатися, як жити. Так і здавалося, що доки він справді обере свою стежку життя, черкаські події наздоженуть його, в дорозі застануть (Іван Ле); Може, надаремне відсахнувся тоді брата.., може, брат вірнішу дорогу обрав? Як далеко розійшлися відтоді їхні дороги (О. Гончар).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

1) Те саме, що стежка 1).

2) перен. Те саме, що стежка 3).

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

стежи́на

[сте^ижина]

-ни^е, д. і м. -н'і

найдено в "Українсько-польському словнику"

[steżyna]

ж.

ścieżyna