ПЛАНОВИ́К, а́, ч.
Фахівець із складання виробничих планів.
Іван Іванович був за професією плановиком, а за покликанням – рибалкою (Ю. Збанацький);
// Працівник планового відділу установи, організації.
– Плановики наші теж по-бойовому мотаються, як на фронті .. Зверх плану вже є п'ять тонн (А. Хижняк).
Rzeczownik
плановик m
planista m
-а, ч.
Фахівець із складання виробничих планів. || Працівник планового відділу установи, організації.
planificador m; empleado del departamento de planificación
м.
pianificatore m
м.
planificateur m
mpanga (wa-)
Planner, one who plans