Значение слова "ТЛІНЬ" найдено в 13 источниках

ТЛІНЬ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ТЛІНЬ, і, ж., книжн.

1. Те саме, що тлі́ння 1.

На те й уваги їм [юнакам] нема. Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь... (Я. Щоголів).

2. Те, що тліє, розкладається або зотліло; прах.

Віє тлінню повішених і загиблих від голоду, від злочинної [фашистів] кулі (О. Довженко);

Падав осінній дощ, у воздусі чути було згар і тлінь. Пізня осінь. (Б. Лепкий).

3. рідко. Те, що догоряє.

Проїдь, мій коню, спроквола Повз чорне згарище села. Таким десь є й моє село, Що тлінню й попелом лягло (М. Бажан).

4. перен. Про щось нетривке, скороминуще, що не має сили або справжньої цінності.

Знаю я друзів своїх, що не мали хвальби, а чи зради. Бо хвальба – то є тлінь, а від зради немає поради (А. Малишко);

Я вже дід і скоро вмру. Ні сердитись, ні лютитися не стану; Одно скажу: багатство – тлінь та порох (А. Кримський).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ТЛІ́ННЯ (руйнування, розпадання від часу, від довгого вжитку, псування), ТЛІНЬ (ТЛІН) книжн., ТЛЯ книжн. У парковому повітрі — дух тління: розкладається минулорічне листя (Є. Гуцало); На те й уваги їм (юнакам) нема, Що їм дорогу перейшла Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь (Я. Щоголів); Вітру живого вдихніть, Чесні, душею одверті, Всупереч тліну і смерті — Нашого вітру вдихніть (І. Муратов).

ТЛІ́ННЯ (те, що розкладається або розклалось), ТЛІНЬ (ТЛІН) книжн., ТЛІ́ННІСТЬ книжн. Пахло передвечірнім степом, і, може, навіть пахло зовсім по-мирному, якби до запахів землі не мішались легкі запахи тління (Ю. Бедзик); Люд.. і поночі простує На гору ту, де мученика тлін (М. Старицький); Світ (у склепі) мене зустрів скупий, сірий. У нас піднявся пах давньої тлінності (Ю. Яновський).

ТЛІ́ННЯ (те, що ледве горить, догоряє), ТЛІНЬ (ТЛІН) книжн. Бульдозер сунувся крізь дим і полум'я. За ним лишилося саме тління, і люди затоптували його, як люте гаддя (А. Хорунжий); Проїдь, мій коню, спроквола Повз чорне згарище села. Таким десь є й моє село, Що тлінню й попелом лягло (М. Бажан); Огонь навали за нами повз, як тліну чадь (В. Сосюра).

найдено в "Словнику української мови в 11 томах"

ТЛІНЬ, і, ж., книжн. 1. Те саме, що тлі́ння 1. На те й уваги їм [юнакам] нема. Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь… (Щог., Поезії, 1958, 355); Я трудився, і ріс, і летів у бою, А тебе [комсомольський квиток] я зберіг, наче совість мою. На майбутні літа, на горіння, — не тлінь, На труди, на стремління нових поколінь (Мал., Звенигора, 1959, 176). 2. Те, що тліє, розкладається або зотліло; прах. Віє тлінню повішених і загиблих від голоду, від злочинної [фашистів] кулі (Довж., III, 1960, 45); І де б я не була, я згадую з теплінню Моїх братів сердечних із Москви. Була б я попелом, була б давно я тлінню, Коли б не ви! (Забашта, Вибр., 1958, 116). 3. рідко. Те, що догоряє. Проїдь, мій коню, спроквола Повз чорне згарище села. Таким десь є й моє село, Що тлінню й попелом лягло (Бажан, Роки, 1957, 234). 4. перен. Про щось нетривке, скороминуще, що не має сили або справжньої цінності. Знаю я друзів своїх, що не мали хвальби, а чи зради. Бо хвальба — то є тлінь, а від зради немає поради (Мал., Запов. джерело, 1959, 176); Я вже дід і скоро вмру. Ні сердитись, ні лютитися не стану; Одно скажу: багатство — тлінь та порох (Крим., Вибр., 1965, 201). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 154.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-і, ж., книжн.

1) Те саме, що тління 1).

2) Те, що тліє, розкладається або зотліло; прах.

3) рідко. Те, що догоряє.

4) перен. Про щось нетривке, скороминуще, що не має сили або справжньої цінності.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-і, ж. , книжн. 1》 Те саме, що тління 1).
2》 Те, що тліє, розкладається або зотліло; прах.
3》 рідко. Те, що догоряє.
4》 перен. Про щось нетривке, скороминуще, що не має сили або справжньої цінності.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. роду

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Гнилизна, гнилятина, гниляччя, див. тліти, тлінний

найдено в "Українсько-англійському словнику"

книжн.

dust, rust, rot, ashes

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

тління; (тлінні рештки) прах; (скінченність життя) тлінність; р. тлін.

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. смерть

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"