О́БЛЯГИ
О́БЛЯГИ, ів, мн., діал. Час, коли лягають спати. Вже в пізні обляги Онися замкнула скриню (Н.-Лев., III, 1956, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 532.