ПЕ́СИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до пес 1.
Діти помітили на судні собаку й висунулись з васага. – Мамо... мамо! а гляньте, який гарний песик! (М. Коцюбинський);
Якась розкохана пані, тримаючи на шворці песика, здивовано зиркнула на залізничника (М. Стельмах);
* У порівн. [Юда:] Він звик, щоб ми, як песики, лагідно йому дивились в вічі та ловили його слова (Леся Українка).
[pesyk]
ч.
piesek
-а, ч.
Зменш.-пестл. до пес 1).
2. kutsu
3. peni
Doggie; (щеня) little dog, pup(py), whelp, cub
Пе́сик, -ка; -сики, -ків
• psík
Hund, bikkje
Слясак
Hund
Hund