ПОСИДЕ́НЬКИ, ньок, рідше ПОСИДІ́НКИ, нок, мн., розм.
1. Дозвілля, яке проводять у розмовах жінки й чоловіки, сидячи на вулиці або десь у гостях.
Повиходили селяни й батько Настусин на посиденьки, на майдан (Ганна Барвінок);
Свекруха вже й на посиденьки не побіжить, як бувало, бо на хазяйстві кабани, гиндики, корови, кури (В. Кучер);
Петру не охочий був до посиденьок та випивок (М. Чабанівський).
2. Зібрання сільської молоді для спільної праці й розваг в осінній та зимовий час.
В хаті вдови Чемерьової зібралося багато дівчат на посиденьки (Грицько Григоренко);
До сусідів збиралися молодиці на посиденьки, пряли пряжу, пекли пшоняники в складчину, співали сумних, як зимовий вітер, пісень (Григорій Тютюнник);
Текля була в полі коло баштана, а Мася в оконома на посидінках (А. Свидницький).
◇ Посиде́ньки пра́вити див. пра́вити²;
Посиде́ньки справля́ти див. справля́ти;
(1) Походе́ньки та посиде́ньки справля́ти (д) див. справля́ти.
-ньок, рідше посидінки, -нок, мн., розм., заст.
1) Дозвілля, яке проводять у розмовах жінки й чоловіки, сидячи на вулиці або десь у гостях.
••
Посиденьки справляти — сидіти без діла, нічого не роблячи; байдикувати.
2) Зібрання сільської молоді для спільної праці й розваг в осінній та зимовий час.
ПОСИДЕ́НЬКИ розм. (дозвілля, яке проводять у розмовах, сидячи на вулиці чи в гостях), ПОСИДІ́ННЯ розм. рідше, ПОСИДІ́НКИ заст., розм., ПО́СІДКИ розм., заст. Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть! Не повертайтеся сюди ні на вечорниці, ні на оденки, ні просто на посиденьки (Є. Гуцало); Текля була в полі коло баштана, а Мася в оконома на посидінках (А. Свидницький); Пішла жінка на посідки, а діти дома були (Словник Б. Грінченка).
див. веселощі
Посиде́ньки, -ньок, -нькам