СХВА́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до схвали́ти.
– Чернь своє місце знатиме, об тім не турбуйся, – перебив Косова Бутурлін, – а тобі слід гетьмана руку тримати, бо діло, учинене ним, царем Московським та патріархом Никоном схвалене (Н. Рибак);
На початку 1919 року новоствореній Українській Академії наук доручено укласти єдині норми української орфографії. 1921 року перший правописний кодекс був схвалений загальними зборами Академії (з навч. літ.);
// схва́лено, безос. пред.
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до схвалити. || схвалено, безос. присудк. сл.
схва́лений
[схвалеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[shwałenyj]
прикм.
akceptowany, dopuszczony
Approved, sanctioned
Vedtatt, godkjent
Godkendt
Godkänd