НЕ́ХТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. не́хтувати.
Вона з покорою приймала грубість о. Василя, його усмішки, нехтування (М. Коцюбинський);
Параска із нехтуванням придивляється до ряден, що невістка з собою принесла (К. Гордієнко);
Нехтування узагальненням, типізацією призводить, як правило, до поверхового описування незначних подій, малозначних характерів (з наук. літ.).
¤ нехтування смерті -- презрение смерти
¤ нехтування життям -- небрежения жизнью
-я, с.
Дія за знач. нехтувати.
Не́хтування, -ння, -нню, -нням
Neglect, disregard