МЕЖА

МЕЖА, граница земельных владений в России в виде узкой полоски необрабатываемой земли, обычно заросшей сорняком (межник). М. образовывались в ходе межевания земель; на них могли устанавливаться межевые знаки. Возникли в результате выделения семейно-индивидуального крест, х-ва и перерастания первобытной родовой общины в соседскую. В условиях частной собственности на землю М. отделяли земли одного владельца от земель другого (крестьян от помещиков, казны или удела, одну крест, общину от другой и т. п.), а также разделяли крест, участки (см. Надельное землепользование) внутри земель общины (см. Надельное землевладение). М. подвергались изменениям в случаях купли-продажи, переделов земельных в общинах и др. Существовало спец. межевое законодательство. В ходе классовой борьбы крестьян против помещиков бывали случаи захвата помещичьих земель, обычно сопровождавшиеся перепахиванием, т. е. уничтожением М. Точность проведения М. и её сохранение нередко бывали причинами ссор и резких столкновений в среде сел. населения. В СССР в условиях социалистич. землепользования несовершенная система М. заменена более точными видами определения зем. границ на основе совр. землеустройства.

Лит. см. при ст. Межевание.

МЕЖА, река в Костромской обл. РСФСР, лев. приток р. Унжа (басе. Волги). Дл. 186 км, пл. басе. 2630 км². Образуется при слиянии pp. Конюг и Мичуг, берущих начало на Сев. Увалах, течёт по залесенной холмистой местности. Питание смешанное, с преобладанием снегового. Ср. расход в 39 км от устья 17,9 м³/сек. Замерзает в ноябре, вскрывается во 2-й половине апреля. Сплавная.

МЕЖА, река в Калининской обл. РСФСР, низовья в Смоленской обл., лев. приток Зап. Двины. Дл. 259 км, пл. басе. 9080 км². Берёт начало на Валдайской возв., течёт среди равнинной болотистой местности. Питание смешанное.

Ср. расход 61 м³/сек. Замерзает в ноябре, вскрывается в конце марта - апреле. Сплавная. В низовьях судоходна. На реке - г. Нелидово.

МЕЖА́, і, ж.

1. Лінія поділу якої-небудь території; границя.

Перемірявши город, вони розділили його вздовж пополовині й позабивали на межі кілки (І. Нечуй-Левицький);

Оцей і той райони – сусідні райони. А між ними межа, кордон ніби, границя [кордон] (Остап Вишня);

// Лінія, що поділяє землі або води суміжних держав; кордон.

Протікає цей Іпель десь там на півночі Угорщини на межі з Чехословаччиною, поміж горами та лісами (О. Гончар);

Кораблі йшли понад межею нейтральних вод (В. Кучер);

// Умовнам лінія, що розділяє між собою якісь частини поверхні.

Комісія не змогла злокалізувати філоксеру, не пустити її за межу звісних уже комісії філоксерних вогнищ (М. Коцюбинський);

// Зорова лінія, що відділяє що-небудь від чогось.

Зараз, коли він вперше побачив перед собою гуртик самотніх задумливих тополь ген-ген, на межі землі і неба, – схвилювався так, наче зустрів зненацька в незнайомім краю когось знаного з дитинства (О. Гончар);

// перен. Уявна точка на сонячній орбіті, що поділяє лінію орбіти на відрізки відповідні до ранку, дня або вечора.

Ой вже сонечко яснеє та стало на межі, Освітило акерманські турецькії вежі (Леся Українка);

Сонце йде за вечірню межу (Л. Первомайський);

// між чим, перен. Границя поділу, розрізнення яких-небудь явищ, предметів тощо.

Я і сам знаю, що не можна провести межу між живим і мертвим (М. Коцюбинський);

В XV –XVI ст. у багатьох випадках важко визначити межу між українською і білоруською літературами (з навч. літ.);

Мускулів буяння неутомне Праці й свята межі перетне (М. Рильський).

2. Вузька цілинна смуга між полями, що є водночас і польовою стежкою.

Микола з товаришами мандрував з села, та не шляхом, а просто через поле межами (І. Нечуй-Левицький);

Вони лячно зиркнули на панську землю, наче боялися, що з пшениці на межу от-от вискочить сам Гальванеску (Ю. Смолич);

* Образно. Колись у веселі ставки заглядали з гір столітні дуби та граби, свідки слави козацької, а тепер їх унучата обступили рівною межею ті зелені яри (І. Нечуй-Левицький).

3. тільки мн., перен. Простір, обмежений чим-небудь.

Вона, бідна невільниця, замкнена в тісних межах свого подвір'я (М. Коцюбинський);

У V ст. Західна Римська імперія впала під спільними ударами повсталих трудящих мас і германських племен, які вторглися в її межі (з навч. літ.);

Далеко за межами країни відомі методи електрозварювання і апаратура інституту імені Є. О. Патона (з газ.);

// Проміжок часу, обмежений якими-небудь строками.

Тривалість варіння коливається в таких межах: сочеви цi – 40–60 хв, гороху – 1–1,5 год, квасолi – 1,5–2 год. (з навч. літ.);

В межах десяти хвилин;

// Обсяг, ступінь чого-небудь.

Арифметику у межах цілої лічби він добре вивчив ще як був писарем (Б. Грінченко);

Часом не вгадати, Як розмовляєш із дитям, Межі наївності в дитяти (М. Рильський);

Межі впливу Шевченка на українську поезію визначити майже неможливо, бо відчувається він і понині (із журн.).

4. чого, чому і без дод., перен. Допустима норма чого-небудь дозволеного.

Потім знову нрала [Майя] своїм негарним смішком і казала, що перед нею стоїть грізний образ великого реформатора Савонароли .. Тут кокетування переходило свої межі і було вже просто глумом (М. Хвильовий);

Справді для прориву за межі застарілих штампів і стереотипів українській естрадній пісні опанування передового світового досвіду сьогодні необхідне, як повітря (з газ.).

5. перен. Останній, крайній ступінь.

Є в житті людини, і в житті цілих народів така межа, за яку ніяк не можна відступати, не втративши гідності (В. Козаченко);

Найміцніший сплав сталі має межу витривалості, критичну грань (С. Чорнобривець);

// Щось неокраєне, нічим не стиснуте.

Нема краю можливостям природи-матері, як нема межі людському розуму (О. Довженко);

– Люба наша молодь мила, щастя світить вам без меж! (П. Тичина);

// Найвищий вияв якого-небудь почуття.

Майорять жовто-блакитні прапори. На трибуні інтелігент у пенсне. Пафос досяг межі: – Хай живе! (О. Довженко).

(1) Межа́ бі́дності – сума щомісячних доходів, нижче за яку людина офіційно визнається бідною.

Більш як 24 мільйони людей у нашій країні існують за межою бідності (з газ.);

(2) Межа́ малозабезпе́ченості – допустима норма забезпеченості, нижче за яку починається бідність.

З питання про величину межі малозабезпеченості коротку доповідь від імені уряду зробив міністр праці (з газ.);

(3) Межа́ (ме́жі) присто́йності – норма поведінки, прийнята в певному суспільному середовищі.

Примушувати .. десятирічну дівчину, надсаджуючись, дути у велику мідну трубу – те вийшло б за всякі межі пристойності (О. Полторацький);

Безбородько потемнів на обличчі. Зухвальство маклера переступало межі пристойності (Ірина Вільде);

(4) На межі́ можли́вого – надто напружено, з останніх сил.

Наступив тяжкий рік. Засуха спопелила ниви. Люди працювали на межі можливого (О. Бердник);

Снігова́ лі́нія (межа́) див. лі́нія.

◇ Ви́хід за ра́мки (за ме́жі) див. ви́хід;

Вихо́дити / ви́йти за ра́мки (за ме́жі) див. вихо́дити;

Кла́сти межу́ язику́ (язико́ві) див. кла́сти;

Межу́ переора́ти див. перео́рювати;

На межі́ фо́лу див. фол;

(5) На [тій] оста́нній межі́ – перед смертю.

Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту, хотів би я знати – яку музику сприйму я на тій останній межі? (Ю. Яновський);

(6) Оста́ння межа́ – кінець, край, крах і т. ін. чого-небудь.

То вже було в її [актриси] злеті останньою межею, після чого почався неминучий спад, а потім – творчий занепад. Відчайдушні намагання повернути втрачене, на жаль, не мали сили. В'янули врода, майстерність і талант (з газ.);

Переора́ти межу́ див. перео́рювати;

Перехо́дити / перейти́ межу́ (мі́ру, че́рез край і т. ін.) див. перехо́дити;

Прово́дити / прове́сти межу́ див. прово́дити;

(7) Торува́ти межу́ (д) див. торува́ти.