ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Гончар); — Упаковуй краще своє добро та виїзди (Л. Яновська); Спакував я свої речі і тільки чекаю, щоб жінка з дитиною вийшли з хати (Ірина Вільде); Тюкувати тютюн.
СКЛАДА́ТИ (збирати речі докупи, у певне місце), УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ), ПАКУВА́ТИ, СПАКО́ВУВАТИ (обгортаючи в пакунки). — Док.: скла́сти, укла́сти (вкла́сти), спакува́ти. Вона.. на ранок склала свої речі.. і поїхала в місто (О. Іваненко); Весь отой крам треба було мити, шурувати, сушити і — знов укладати на давнє місце (Ірина Вільде); Петруня в конторі швидко пакує свої речі (С. Васильченко).
[spakuwaty]
дієсл.
spakować
СПАКУВА́ТИ див. спако́вувати.
недок. спаковувати, док. спакувати
to pack (up)
див. спаковувати.
Запакаваць