Значение слова "ЗУПИНЯТИ" найдено в 17 источниках

ЗУПИНЯТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ГАЛЬМУВА́ТИ (сповільнювати або припиняти рух транспорту), ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ЗУПИНЯ́ТИ, СПИНЯ́ТИ (до повної зупинки). — Док.: загальмува́ти, зупини́ти, спини́ти. Машиніст дивиться: зелений вогонь — значить, вільна путь, жовтий — бережися, недалечко попереду або назустріч іде поїзд, гальмуй (О. Донченко); Минувши поворот, поїзд загальмував і зупипився (О. Скляренко); Вони стріляли в машиніста на ходу, і поки не зупинився поїзд, грізно кричали з розпластаних своїх коней: — Зупиняй поїзд! (О. Довженко); Пітьма намотувалася на колеса.. — Спиняй, Миколо, я вже вертаюся (Григорій Тютюнник).

ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ), СПОВІ́ЛЬНЮВАТИ, ЗДЕ́РЖУВАТИ розм., ПРОВОЛІКА́ТИ розм. — Док.: затри́мати, заде́ржати, стри́мати, утри́мати (втри́мати), притри́мати, загальмува́ти, упові́льнити (впові́льнити), спові́льнити, зде́ржати, проволокти́, опізни́ти заст. Затримувати суспільний розвиток; Глибокий яр, прудкий потік мене щомить задержують (Уляна Кравченко); — Природа речей двоїста, і ці самі звички, що надають сталості нашому життю.. разом з тим гальмують наш поступ до вищих життєвих форм (В. Підмогильний); Наче хтось навмисне підсунув йому такий волохатий папір, що перо раз у раз надибує на якісь горбки, чіпляється і уповільнює лет мислі (Н. Рибак). — Пор. 1. зупиня́ти, 1. стри́мувати, 1. упові́льнювати.

ЗУПИНЯ́ТИ (примушувати когось, щось стати, спинитися), СПИНЯ́ТИ, ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИ розм., ЗАПИНЯ́ТИ діал.; ЗАТРИ́МУВАТИ із сл. хода, біг і т. ін.; ПРИПИНЯ́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (на деякий час); СТО́ПОРИТИ, ЗАСТО́ПОРЮВАТИ (машини, механізми); ТАМУВА́ТИ, ЗАТАМО́ВУВАТИ (вільний рух, плин чогось). — Док.: зупини́ти, спини́ти, зостанови́ти, запини́ти, затри́мати, припини́ти, притри́мати, приде́ржати, засто́порити, затамува́ти. Аркадій Валеріанович зупиняє на сивому пагорбі свого чистокровця (М. Стельмах); Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл (М. Коцюбинський); Йосип зостановлював її, а вона і ухом не веде (Панас Мирний); Їхали (верхівці) швидко, вчвал, вимахуючи нагайками, тільки порівнявшися з павільйоном, трохи затримали біг свій (Леся Українка); Вона бігла б, та боялась, що її припинять, догадаються, що тікає (Б. Грінченко); Той (капітан), нарешті, стопорить машину (коли машина є) чи згортає парус, коли йде під парусом, і правує до берега ближче (О. Гончар); Водій ледве встиг застопорити машину (Ю. Смолич); Нурла затамовував потік вище, одводив його до себе і давав воду свому куткові (М. Коцюбинський).

УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ) (кров), ЗУПИНИ́ТИ, ЗАТАМУВА́ТИ. — Недок.: угамо́вувати (вгамо́вувати), зупиня́ти, тамува́ти, затамо́вувати. — Дивись на хусточку мою. Узористі сліди. Бува поранять у бою, до рани приклади. Вгамує кров гарячий шовк (А. Малишко); Павло з фельдшерами й санітарами зупиняли кров, робили перші перев'язки (В. Кучер); Живемо... Звичайнісінька рана... Ага, друга. Ух, ти! Тамуй кров! Затискуй! (О. Довженко).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-яю, -яєш, недок., зупинити, -иню, -иниш, док., перех.

1) Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось або щось стати, спинитися. || Припиняти роботу машини, механізму тощо або підприємства і т. ін. || Перешкоджати просуванню вперед ворожого війська.

2) Припиняти перебіг чого-небудь, переривати якусь дію, справу і т. ін. || кого, на чому. Переривати чиюсь мову, примушувати кого-небудь замовкнути. || перен. Переривати природний перебіг, розвиток чого-небудь.

3) Затримувати того, хто має намір піти, поїхати звідкись. || Відмовляти кого-небудь від якогось учинку, примушувати покинути що-небудь робити.

4) Затримувати, зосереджувати на кому-, чому-небудь (зір, погляд). || у сполуч. зі сл. очі, око. Не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-яю, -яєш, недок. , зупинити, -иню, -иниш, док. , перех. 1》 Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось або щось стати, спинитися.
|| Припиняти роботу машини, механізму тощо або підприємства і т. ін.
|| Перешкоджати просуванню вперед ворожого війська.
2》 Припиняти перебіг чого-небудь, переривати якусь дію, справу і т. ін.
|| кого, на чому. Переривати чиюсь мову, примушувати кого-небудь замовкнути.
|| перен. Переривати природний перебіг, розвиток чого-небудь.
3》 Затримувати того, хто має намір піти, поїхати звідкись.
|| Відмовляти кого-небудь від якогось учинку, примушувати покинути що-небудь робити.
4》 Затримувати, зосереджувати на кому-, чому-небудь (зір, погляд).
|| у сполуч. зі сл. очі, око. Не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

недок. зупиняти, док. зупинити

(у різн. знач.) to stop, to bring to a stop; to put out of action; (машину) to pull up; (коня тж.) to rein up, to bring to a stand; (ріст) to stunt; (чиюсь дію) to check

зупиняти кровотечу — to arrest h(a)emorrhage

зупиняти погляд — to rest one's gaze (on)

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

припиняти, спиняти, перепиняти; перестрівати; (негідні дії) давати по руках; (ворога) відбивати; (мову) уривати, переривати; (відраджувати) утримувати, стримувати; (погляд) затримувати на кому; (кров) тамувати; (очі) устромляти, упинатися чим, не спускати чого.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【未】

1) 使停止

2) 使停住

3) 使中断, 使中止

найдено в "Українсько-російському словнику"

несов. - зупиняти, сов. - зупинити останавливать, остановить; приостанавливать, приостановить (на некоторое время)

найдено в "Українсько-білоруському словнику"

Прыпынак

прыпыняцца

спыняцца

спыняць