РИБАЧКА

РИБА́ЧКА, и, ж., розм.

1. Жін. до риба́к.

Гей, рибачко чорноока, Змилуйсь, змилуйсь надо мною! Я ж то рибка невеличка, – Ох, пусти мене на волю! (І. Франко);

Мені дуже захотілося, щоб моя мама була рибачкою. Тоді і я вже напевне був би рибалкою (Ю. Збанацький).

2. Дружина рибака.

3. діал. Чайка.

Рибачки кружляють в небі, В білім небі над рікою І тривожно будять спокій Перегуками, як діти (М. Шпак).

I. ЧА́ЙКА (водоплавний птах родини сивкових), РИБА́ЛКА розм., РИБОЛО́В розм., РИБА́ЧКА діал., ТИГИ́ТКА діал., МЕ́ВА діал. Чайка летить проти бурі З парусом білим врівні (А. Малишко); Пливуть собі та співають; Рибалка літає... (Т. Шевченко); Сірі риболови кидаються раз по разу за поживою (Ю. Мокрієв); Рибачки кружляють в небі, В білім небі над рікою І тривожно будять спокій Перегуками, як діти (М. Шпак); У висхлій балці — тоскний плач тигитки (В. Мисик); Дві білі меви сидять на березі і перечаться (О. Кобилянська).

[rybaczka]

ж.

rybaczka