ПОНЕРВУВА́ТИ

ПОНЕРВУВА́ТИ, ую, уєш, док. 1. неперех. Те саме, що понервува́тися. Мушу просити пробачення, Іване Семеновичу, статтю мою сьогодні на літучці обговорювали. Понервувала я… (Собко, Справа.., 1959, 32). 2. перех. Нервувати кого-небудь якийсь час. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 157.