ФЛОТА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
Відокремлення корисних копалин від порожніх порід; спосіб збагачення руд, що ґрунтується на властивості подрібнених частинок корисних копалин випливати на поверхню рідини з бульбашками повітря і на властивості порожньої породи до осідання.
Принцип добування графіту відомий давно: подрібнення руди на кулькових чи стрижневих млинах до розмірів часточок 0,2–1 міліметр, потім багатоступінчаста флотація в спеціальних машинах, де руда перемішується з сумішшю води, гасу, соснової олії (з наук.-попул. літ.);
Учені та інженери розробляють методи максимального вилучення цінних компонентів із так званих бідних руд. Один із нових методів – іонна флотація (з газ.).
-ї, ж., спец.
Спосіб розділення дрібних твердих частинок, а також виділення крапель дисперсної фази з емульсій, який ґрунтується на їхній різній змочуваності. || Відокремлення корисних копалин від порожніх порід; спосіб збагачення руд, заснований на властивості подрібнених частинок корисних копалин випливати на поверхню рідини з бульбашками повітря і на властивості порожньої породи до осідання.
[flotacja]
ж.
flotacja
спец.
flotation