ТОНКУВА́ТИЙ

ТОНКУВА́ТИЙ, а, е. Трохи тонкий; трохи тонший, ніж звичайно або ніж треба. — Може, для зручності накажеш встати? — на тонкуватій, закинутій шиї судорожна.. рухається адамове яблуко, і здається, наче воно допомагає Погибі викидати з грудей важкі слова (Стельмах, II, 1962, 66). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 192.