СХВИЛЬОВАНИЙ

СХВИЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до схвилюва́ти.

До хати вбіг денщик. Він був чимсь схвильований і безцеремонно почав торсати за плечі офіцера (П. Панч);

* Образно. Вона боялась думати про це – і разом з тим уявила собі бліде обличчя [о. Василя] .. і розхристані, схвильовані передсмертним віддихом груди (М. Коцюбинський);

// у знач. прикм.

Їм човнами любо мчати По схвильованій воді! (І. Муратов);

Іду я вольною землею Понад схвильованим Дніпром (В. Бичко).

2. у знач. прикм. Виведений із стану душевної рівноваги; який відчуває тривогу, занепокоєння, хвилювання; неспокійний, збуджений.

Електричне світло раптом залляло велику світлицю .. Ся зміна була така раптова, що схвильована юрма застигла (М. Коцюбинський);

25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник);

Поет стояв блідий, схвильований (Я. Качура);

* Образно. Місто велике, схвильоване, блідло, тремтіло від жаху (М. Зеров, пер. з тв. Овідія);

// Який виражає стан душевного неспокою; який має неспокійний, тривожний вираз.

Світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич, і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський);

На печі колишній солдат не міг спинити кашлю, і Чубенко ще раз побачив його без міри схвильовані очі (Ю. Яновський);

– Дозвольте звернутись в особистих справах, – почув Журба густий і, як йому здалося, схвильований голос Смоли (Д. Ткач);

// Пройнятий, сповнений хвилюванням.

В стані схвильованої замріяності, ніби в мареві, що робить світ схожим на казку, рушили вони далі (О. Гончар);

Полонези, мазурки, прелюдії Шопена становлять у своїй цілості болюче схвильовану розповідь про трагедію Польщі, трагедію польського народу (М. Рильський).

ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. душа, серце і т. ін.). Дівчина, втискаючи руки в сніг, ще боялася звестися на ноги. До неї першими підбігли занепокоєні Юрій Дзвонар і Василь Гайовий (М. Стельмах); Приводжу я Василя; він, сердешний, сумний, неспокійний (Ю. Федькович); На подвір'ї його зустріла стурбована дружина (І. Цюпа); Кутузов уважно вислухав знервованого комісара (П. Кочура); Серед робітників ходив Сиволап, нервовий, завжди чимось незадоволений (Д. Ткач); Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (М. Стельмах); Ще далеко за північ розбуркана молодь не вщухала (С. Васильченко); Котра козачка проходила, то все козачка розтурбована, у тривозі! (Марко Вовчок). — Пор. збу́джений.

ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., П'Я́НИЙ від чого, підсил., ХМІЛЬНИ́Й від чого, підсил.; РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУ́РКАНИЙ розм., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. (перев. про натовп і т. ін.). — Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею!.. Черниш замовк, збуджений, розпалений (О. Гончар); 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник); Благеньке плаття.. не могло захистити дівчину від холоду, але, розгарячена і збуджена, вона його не почувала (С. Добровольський); Параскіца ревно молилась, а навкруги її хвилювалась зацікавлена та наелектризована юрма (М. Коцюбинський); — А, ти вже тут! Що ж — не вдалось утекти? — вищирився до нього з невимовною злістю хмільний од перемоги Матюха (А. Головко); Дзеленчав дзвоник, але розбурханий натовп не вщухав. У повітрі підводились кулаки, злобно блискали очі (А. Шиян); Громада стояла німа, глибоко порушена (М. Коцюбинський). — Пор. 1. безтя́мний, занепоко́єний.

ЗВОРУ́ШЕНИЙ прикм. (який зворушився, розхвилювався), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, ЗРУ́ШЕНИЙ заст., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. Прибігла Оксана. Зворушена, піднесена, аж хустка збилася з голови (М. Куліш); Поет стояв блідий, схвильований — переживав свої ліричні образи (Я. Качура); — Нащо ви клеплете на себе всячину? — сказав порушений, засоромлений Лаговський (А. Кримський). — Пор. розчу́лений.

Занепокоєний, збентежений, збуджений, збунтований, збурений, зворушений, переколошканий, переполошений, потривожений, розбурханий, розхвильований, сколошканий, сполоханий, сполохнутий (рідк.), сполошений, стривожений, стурбований

схвильо́ваний

[схви^ел’овани^ей]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Agitated, uneasy, anxious; (про море) ruffled

схвильований вигляд — troubled (perturbed, worried) look

[shwyl'owanyj]

прикм.

zdenerwowany

【形】 激动的; 兴奋的; 激昂的

Схвильо́ваний, -на, -не