ТАБУРЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до табуре́т.
* Образно. Хлопчики і дівчатка, передчуваючи розвагу, лукаво перезирнулися. Оце зараз буде типовий табуретний виступ (Г. Усач).
2. перен. Вид громадської їдальні, у якій можна замовити деякі алкогольні напої.
Якісь типи викрали німецьку вантажну машину. – Де вони вкрали? – Біля таверни, що раніше звалася райчайною (М. Стельмах).
[taburetnyj]
прикм.
taboretowy
-а, -е.
Прикм. до табурет.