КРЕ́КІНГ, ч., техн.
1. род. у. Процес перероблення нафти та важких нафтопродуктів для отримання моторного пального та сировини для хімічної промисловості.
Крекінг алканів характеризується ланцюговими реакціями (з наук. літ.);
Основними продуктами крекінгу є компоненти моторних палив (з наук.-попул. літ.);
Процес хімічного розкладу вуглеводнів нафти на більш леткі речовини називається крекінгом (з навч. літ.).
2. род. а. Установка, завод для такого перероблення.
Перший у світі промисловий крекінг було створено інженером В. Шуховим у 1891 році (з наук.-попул. літ.).
-у, ч., тех.
1) Розщеплювання нафти й важких нафтопродуктів (мазуту та ін.) у спеціальних установках за високої температури й тиску для одержання бензину, газоліну тощо.
2) Установка, завод для такої переробки.
Розщеплення вел. молекул хіміч. сполук на менші молекули; відбувається під дією темп. або каталізаторів; застосовується, головним чином, в нафтопереробній промисловості для одержання бензину та мастил.
[krekinh]
ч.
kreking техн., хім.
тех.
cracking
крекінг-процес — cracking process