ТЕЛЕ́П

ТЕЛЕ́П, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук від падіння кого-, чого-небудь, особливо в якусь рідину. 2. Уживається як присудок за знач. теле́пнути 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 62.