СПОЧИВА́ННЯ

СПОЧИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спочива́ти. Чорним очкам нема спання, ніжкам спочивання (Коломийки, 1969, 74); Король Едвард не сподівавсь Шотландського повстання, Його лицарство розійшлось Уже на спочивання (Л. Укр., І, 1951, 358); * Образно. Все росте. Синім благосним шатром розпростерлося небо, в спокійнім спочиванню лежать гори, зеленями укриті (Хотк., II, 1966, 42). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 583.