ПРОТИДІ́Я, ї, ж.
Дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй.
Карні експедиції по селах, цинічне нехтування елементарних прав громадянина.. – все це, річ ясна, не могло не викликати протидії серед молодого покоління (Ірина Вільде);
Незважаючи на протидію російського царизму, зростала і зміцнювалася братерська дружба між діячами російської та української культури (з публіц. літ.);
Завдяки своїй конспиративній будові вона [ОУН] виявилася єдиною на Буковині українською організацією, що не тільки витримала репресії уряду, а й навіть зросла на протидію їм (з наук. літ.);
Сік алое став визнаним засобом мобілізації організму для протидії хворобі (з наук.-попул. літ.).
ПРОТИДІ́Я (дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй), ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; САБОТА́Ж (прихована протидія здійсненню чогось). — Треба надати необмежену диктаторську владу довіреній особі, щоб енергійно і безповоротно в самому корені придушити будь-яку ознаку протидії (М. Стельмах); Коли в країні не вспіло скластись ніякої міцної й упорядкованої сили громадської, яка могла б стати проти царства й його порядків, то противенство їм тільки й виходило з самих селян-хліборобів та з далекого козацтва (М. Драгоманов); Німецькі інженери усунули радянських, щоб не брали участі у відбудові печі, щоб унеможливити прояви саботажу (І. Ле).
-ї, ж.
Дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй.
【阴】
1) 反抗, 对抗; 阻挠
2) 反作用; 对抗引力; 逆反应
Counteraction, countercheck, counterwork, counterblast, reaction contrariety; opposition
див. опір
Motkraft, motvirke
Modvirkning