АБРУПТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.
Який є абруптивом.
Осетинська мова відмінна від інших іранських у фонетиці – наявністю специфічно "кавказьких" абруптивних (змично-гортанних) приголосних (з наук. літ.);
Проривні та африкати утворюють тричленні протиставлення (глухий придиховий – дзвінкий – абруптивний) (з наук. літ.).
-а, -е.
Стос. до абрупції.