ЗАНУ́ДСТВО, а, с., розм.
1. Те саме, що зану́дність.
Аби не занудство її супутника, вона б не звернула уваги на цю парочку (А. Кокотюха);
Тiльки зрозумiй мене правильно, не ображайся: що ти вiдкритий до зла. Замiрялася, з навичкою фахового викладацького занудства, розтлумачити докладнiше.., але нiчого пояснити не вийшло (О. Забужко).
2. Занудний учинок, занудна поведінка.
Антон тоді не дратував мене. Я могла терпіти його занудства, його кострубаті розумування і хлопчачу впертість (О. Тесленко).
-а, с., розм.
Нав'язливість, набридливість; докучливість.