САМОПАЛ

САМОПА́Л, а, ч.

1. Старовинна зброя – ґнотова рушниця, що не має замка і заряджається з дула.

І шаблюка, мов гадюка, Й ратище-дрючина, Й самопал семип'яденний [семип'ядний] Повис за плечима (Т. Шевченко);

На озброєнні повстанської армії того часу [XVII ст.] були рушниці різних видів і назв (самопали, пищалі ..) (з наук. літ.);

Ремісничі сотні простували через Соборний майдан.., озброєні самопалами, шаблями, келепами, списами (О. Ільченко);

// розм. Рушниця взагалі (перев. саморобна).

Не раз Микола з хлопцями потай підпливали на човнах до панського маєтку, вили в комишах вовками, закидали жандармів камінням. Один раз вони дістали самопали і відкрили таку стрілянину, що інгуші кинулись навтіки (С. Скляренко);

Гуцули брали самопали, Здійнявши цівки вверх, до зір, Салют давали (С. Крижанівський);

// розм. Саморобна вогнепальна іграшкова зброя.

У нього в старому маминому кошикові .. схований справжнісінький самопал. Ручка – з дерева, а дуло – з мідної трубки. В дулі пропиляна дірочка, щоб можна було сірником порох запалювати (Д. Ткач);

Пішла мода серед хлопців на самопали. Добували сталеві трубки, заклепували їх з одного кінця, робили отвір для запалювання, примоцовували [прикріплювали] до якого-небудь шматка дошки або просто дерев'яного обрубка – і самопал готовий (П. Загребельний).

2. розм. Продукція, вироблена кустарно, без дотримання необхідної технології, не фабрично.

РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст., ФУЗЕ́Я заст. (гладкоцівкова з кременем); САМОПА́Л заст. (із ґнотом і без замка); МУШКЕ́Т заст. (із ґнотом та великого калібру); ЦЕНТРА́ЛКА (мисливська); ДУБЕЛЬТІ́ВКА (мисливська з двома цівками) заст. Коли ж він дістав рушницю, забажалося йому якнайшвидше навчитися влучно стріляти (З. Тулуб); Михась.. трохи поблід, але міцно держить у руках холодного кріса (Ф. Малицький); Для.. армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський); Звеліли (жандарми) зганяти до сільської управи лісорубів,.. чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко); На гострому багнеті його гвинтівки вигравали відблиски вогню й місяця (А. Шиян); Мирослава помітила в натовпі групу солдатів, озброєних карабінами (А. Головко); Зелений шум пливе над ними, неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (В. Сосюра); Вже пітерський.. робітник.. до трилінійки пригвинчує штик (Л. Первомайський); В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Централка набивається готовими набоями (Остап Вишня); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Ю. Шовкопляс). — Пор. обрі́з.

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (2): САМ; ПАЛ;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (0): -

[samopał]

ч.

samopał

fusil m

іст.

arbalest, crossbow