Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
ГО́НВЕД, ч., іст.
1. род. а. Солдат угорської армії в XIX–XX ст.
Особливо голосно співав божевільний гонвед, що вважав себе онуком Франца-Йосифа й братом іспанського принца (С. Скляренко);
Господар розповідав, як у тридцять восьмому році він із перев'язаними руками тікав від мадярських гонведів (В. Діброва);
Таблетки були гарно вкладені в бляшаночки, на кришках яких був намальований угорський гонвед, що тиснув руку австрійському ополченцеві, а над ними осяйна корона святого Стефана (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
2. род. у. Угорська армія в XIX ст. та першій половині XX ст.
Після Віденського арбітражу з 5 по 10 листопада 1938 р. гонвед зайняв території Словаччини і Підкарпатської Русі, передані Угорщині (з наук.-попул. літ.).
(венг. honved - защитник отечества), воинское звание рядового венг. армии. В 1848 - 49 так наз. военнослужащие нар.-революц. армии, принимавшие участие в нац.-освободит. борьбе венг. народа. В 1867 - 1918 и в 1919 - 44 Г. - только рядовые пехотинцы в венг. воен. формированиях (гонведство). Ныне назв. «гонведство» часто употребляется в значении «венг. армия».
ГОНВЕД. См. Австро-Венгрия. |