ЄДИНОСУ́ЩНИЙ, а, е, рел.-церк, книжн.
Який має з ким-, чим-небудь одну сутність, суть.
Пізнання внутрішньої троїстості Бога передбачає, що всі три його іпостасі єдиносущні, тобто перебувають на одному онтологічному рівні (з наук. літ.).