Значение слова "БРИДОТА" найдено в 13 источниках

БРИДОТА

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

БРИДО́ТА, и, ж., тільки одн.

1. Дуже поганий, негарний вигляд; потворність.

Скільки раз заглянула вона в своє дзеркальце, стільки раз з глибини її дівочого серця зринав ревний жаль на власну бридоту (М. Коцюбинський);

– Подивіться пильно на ці потворно витягнуті й потворно сплющені фігурки. Хіба не в них вособлена [уособлена] уся бридота й ганьба? (В. Підмогильний).

2. Те, що викликає огиду; гидота.

Підлий брехливий лист, що мав похитнути її [Мартину] любов! Яка ганьба! Низість, бридота! (В. Підмогильний);

– Припиніть, панове міщани, оцю бридоту! (З. Тулуб);

– Що таке? Що це вже знову таке? .. Знову якась бридота? (В. Козаченко).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ГИДО́ТА (те, що викликає огиду), БРИДО́ТА, БРУДО́ТА, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА заст., СКВЕРНО́ТА книжн., заст. Тут (у тюрмі) — брудні від усякої гидоти, важкі вогкі стіни (Б. Грінченко); Христолобенко змастив свій чуб якоюсь бридотою, що тхнула так різко, хоч затикай носа (Є. Гуцало); — Хіба це тютюн? Це якась мерзота! (О. Гончар); Ніяка Та вже погань та сквернота Не втече його охоти (І. Манжура).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

1) тільки одн.Дуже поганий, негарний вигляд; потворність.

2) Те, що викликає огиду; гидота.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[brydota]

ж.

brzydota

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-и, ж. 1》 тільки одн. Дуже поганий, негарний вигляд; потворність.
2》 Те, що викликає огиду; гидота.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. родугадость