(тюрк.), холм, бугор, вершина. В разл. фонетич. вариантах (депе, тепе, тебе, тобе, тюбе и др.) слово применяется в р-нах распространения тюркских языков. Входит в состав геогр. названий (напр., г. Курган-Тюбе в Таджикистане, пос. гор. типа Геок-Тепе в Туркмении).
невідм., ч.
1) Горб, пагорок, вершина.
2) Горб із залишків давніх, гол. чином глинобитних, будівель і культурних нашарувань в Середній Азії, на Кавказі (тапа).