I. ОБКИДАТИ, ДА́Ю, ЄШ,

I. Обкидати, да́ю, єш, сов. в. обкидати, даю, єш, гл. 1) Обкидывать, обкидать. 2) Забрасывать забросать. Обкидали мене болотом. 3) Обметывать, обметать. Обкидай комір заполоччу. II. Обкидати, да́ю, єш, сов. в. обки́нути, ну, неш, гл. Откидать, откинуть. Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір. Васильк. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 12.