Значение слова "ЄРЕСЬ" найдено в 19 источниках

ЄРЕСЬ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНС книжн., ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ГЛУ́ПСТВО рідше, АБСУ́РД підсил., БРЕДНЯ́ (БРИДНЯ́) підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Я підсил. розм., ДУРНИ́ЦЯ підсил. розм., ДУРНИ́ЦІ мн., підсил. розм., Є́РЕСЬ підсил. розм., БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм., ЧО́РТЗНА-ЩО підсил. фам. (звичайно із сл. говорити, верзти, вигадувати і т. ін.); АЛОГІ́ЗМ книжн. (вислів, що суперечить логіці); АБРАКАДА́БРА (безглуздий набір слів); ТАРАБА́РЩИНА розм. (слова, висловлювання і т. ін., безглузді і незрозумілі). Невже безглузде слово "жить" Страшніш безглуздя слова "вмерти" (В. Еллан-Блакитний); Юлія очевидно наговорила мамці купу нісенітниць про свого "наставника" в поезії (П. Колесник); Ви дозволили собі опублікувати статтю в журналі, в якій гіпотезу знову ж таки дозволили собі подати, як наукове відкриття. Це нонсенс (Н. Рибак); Яка непростима дурість зірвалася з його язика (Ю. Шовкопляс); Ви не могли побудувати іншої гіпотези, крім цієї дурної здогадки, що я прищеплюю людям якусь заразу, — Боже, яке глупство! (Ю. Смолич); — Ніколи і на думку не спало б, що мої наміри відносно Людмили можна і так тлумачити. Який абсурд (А. Головко); — Дурниця! — спалахнув Грицько. — Кіндрат? Отой конопатий? Та він і жонатий до того ж. Бредня! (А. Головко); Пекло і рай — бридня. Нехай собі вірять у це мачуха, Ганка. А він не вірить (Б. Харчук); (Другий відпущеник:) От і все неправда! Верзе абищо! Ти не слухай, пані. Я розкажу доладніше (Леся Українка); (Слідчий:) Перестаньте дурниці молоти. Мені вже обридли без краю оці теревені, що наукою звуться у вас (О. Левада); — Щоб так відповісти урок, — сказав Віктор Перегуда, — треба мати талант! — Єресь! — гукнула Базілевська (О. Донченко); — І-ї! бозна-що ти, Мотре, вигадуєш! Що люди скажуть? (Панас Мирний); — Не вигадуй казна-чого, хто нас зможе розлучити? — не погоджувався Тимко (Григорій Тютюнник); — Нікого не люби, — сумно обізвався Роман, — тим молодицям чортзна-що на думку приходить (І. Нечуй-Левицький); Він не втримався, щоб не відзначити свій подив, як це такий талановитий і винахідливий фізик міг написати таку абракадабру з наукової точки зору (Н. Рибак); Підпираючися тими великими іменами (Гомера, Данте, Шекспіра, Гете), мов щудлами (дибами), ми плели несосвітенну тарабарщину про літературу (І. Франко).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-і, ж.

1) Релігійне вчення, що заперечує догми та організаційні форми панівної церкви.

2) перен., розм. Відступ від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін.

3) тільки одн., перен., розм. Те, що позбавлене здорового глузду; дурниця.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. родурел.1. релiгiйне вчення, що заперечує догми та органiзацiйнi форми панiвної церкви2. (перен.) вiдступ вiд загальноприйнятий поглядiв, правил, положень3. (тiльки одн., перен.) те, що позбавлене здорового розуму; дурницяересь

найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Релігійні погляди, визнані за суперечні з доктриною, проголошеною Церквою; в історії християнства 3 гол. періоди виникнення є.: давній (аріанство, пелаґіанство); середньовічний (альбіґойці, гусити); новий (протестантизм у різних відмінах, визнаний Римо-Католицькою Церквою за є.); поширення є. загрожувало санкціями (відлучення), а від середньовіччя переслідувалося інквізицією.

найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"

релігійні погляди, визнані за суперечні з доктриною, проголошеною Церквою; в історії християнства 3 гол. періоди виникнення є.: давній (аріанство, пелаґіанство); середньовічний (альбіґойці, гусити); новий (протестантизм у різних відмінах, визнаний Римо-Католицькою Церквою за є.); поширення є. загрожувало санкціями (відлучення), а від середньовіччя переслідувалося інквізицією.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-і, ж. 1》 Релігійне вчення, що заперечує догми та організаційні форми панівної церкви.
2》 перен. , розм. Відступ від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін.
3》 тільки одн. , перен. , розм. Те, що позбавлене здорового глузду; дурниця.

найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"

є́ресь (від грец. αΐρεσις – особливе віровчення) 1. Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2. Переносно – відступ від панівних, загальноприйнятих поглядів, правил, положень та ін.; інколи – те, що позбавлене здорового глузду, дурниця.

найдено в "Словнику іншомовних слів"

єресь; ж. (гр., особливе віровчення) 1. Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2. перен. Відступ від панівних, загальноприйнятих поглядів, правил, положень та ін.; інколи - те, що позбавлене здорового глузду, дурниця.

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

ГЕРЕСЬ віровідступництво, (у католиків) схизма; ев. вільнодумство, інодумство; ЖМ. поганство, атеїзм, безбожництво; П. відступництво, ренегатство, сов. ухильництво; ПОБ. бридня, нісенітниця, казна-що, чортибатька-що.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】

1) 宗邪说, 邪道, 异端; 异教

2) 转口无稽之谈, 胡说八道

найдено в "Українсько-польському словнику"

[jeres']

ж.

herezja реліг.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) heresy

2) перен., розм. (дурниця) nonsense, rot

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"