ІГРОТЕ́КА

ІГРОТЕ́КА, и, ж. Зібрання (іноді — комплект) дитячих іграшок, які видають дітям для тимчасового користування. Шкільна ігротека. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 9.