Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
ПІДОПІ́ЧНИЙ ім. (той, кого хтось опікає), ПРОТЕЖЕ́ книжн. Він любив Іванових дітей, а найстаршого з них, Василя, вважав своїм підопічним і, крім ласощів, дарував йому цікаві книжки (Д. Бедзик); Юнак Хмельницький, бувши найкращим учнем колегії і протеже самого шефа Станіслава Жолкєвського, ..пишався своїм походженням з простого роду (І. Ле).
СТА́ВЛЕНИК (той, хто дістав посаду, посідає певне місце і т. ін. за чиєюсь протекцією), СТА́ВЛЕНЕЦЬ рідше, ПРОТЕЖЕ́ книжн., КРЕАТУ́РА книжн. Ставленик монополістів; Протеже шефа.
УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ (той, кого дуже люблять, цінують), ЛЮБИ́МЕЦЬ, УКО́ХАНЕЦЬ, ОБРА́НЕЦЬ поет., УЛЮ́БЛЕНИК рідше, ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ рідше, ВИБРА́НЕЦЬ рідше; ФАВОРИ́Т (улюбленець знатної особи; спорт. — кращий спортсмен, улюбленець публіки); ПРОТЕЖЕ́ книжн. (особа, яку люблять і якій допомагають в службовій кар'єрі тощо); ЛЮБИ́МЧИК розм. (той, кого дуже люблять, виділяють на шкоду іншим). Юнга.. став улюбленцем маленької моряцької родини (М. Трублаїні); Я, врадуваний такою несподіваною стрічею, поставив колишньому любимцеві нараз кілька питань (О. Кобилянська); Данилко поклав його (жайворонка з тіста) перед себе на парті і, пишучи у зошит, одно милувався із свого укоханця (Ю. Яновський); Співа тую пісню дружині дружина, — Те знає і тішиться музин обранець (Леся Українка); — Ну, не заподіє мені король лиха, — крикнув Вишневецький.. — Я, мабуть, швидше випру самого короля з Польщі вкупі з його улюблеником Казановським (І. Нечуй-Левицький); І юні очі проводжають Крилатих любленців своїх (М. Рильський); Царський фаворит; Аутсайдери футбольних турнірів бувають іноді небезпечніші, ніж визнані фаворити (з газети); Він протеже пані судихи Могульської (І. Франко); Той осел та був любимчик шейхів (М. Коцюбинський). — Пор. песту́н.
ПРОТЕЖЕ́, невідм., ч. і ж.
Особа, що користується чиєю-небудь прихильністю або рекомендацією для влаштування своїх справ, для службової кар'єри; взагалі чийсь улюбленець або ставленик.
Він протеже пані суддихи Магульської (І. Франко);
Особа та зіставалась у надії, що Макар Іванович дасть протеже її місце в своїй канцелярії (М. Коцюбинський);
Те, що ця дівчина – протеже дяді Васі, я відчув одразу, та й з вигляду вона була типова українка: чорнява, з тонкими довгими бровами й лагідним виразом обличчя (Б. Антоненко-Давидович);
Юнак Хмельницький, бувши найкращим учнем колегії і протеже самого шефа Станіслава Жолкєвського, .. пишався своїм походженням з простого роду (Іван Ле).
невідм., ч. і ж., книжн.
Особа, що користується чиєю-небудь прихильністю або рекомендацією для влаштування своїх справ, для службової кар'єри; взагалі чийсь улюбленець або ставленик.
Rzeczownik
протеже m
protegowany m
протеже f
protegowana f
невідм.
protege (фр.); (ж. р.) protegee (фр.)
робити когось своїм протеже — to take one up, to back one; to take someone under one's wing