СТИ́РОЧКА

СТИ́РОЧКА, и, ж. Зменш. до сти́рка. Любов несе в руках невелике пуделко і стирочку (Л. Укр., II, 1951, 35). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 701.