ПОНАТІ́СУВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до понаті́сувати.
На столі лежали шпички, понатісувані ножем (В. Кучер);
// понаті́сувано, безос. пред.
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до понатісувати.