ЛО́МИК, а, ч.
Зменш. до лом¹.
Вражений Андрій ніяк не міг зв'язати докупи дві речі – ломик в руках Мельника й пачку махорки в тих же руках (І. Багряний);
Я схопив залізний ломик і почав виривати залізне пруття ґрат (К. Гриб).
— кочегарный инструмент, служащий для подламывания шлака в топке котла.
Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941
-а, ч.
Зменш. до лом I.
Forcer