СКРИШИ́ТИ

СКРИШИ́ТИ, скришу́, скри́шиш, перех. Док. до криши́ти. Насилу зілля скришила [Горпина], страву наготувала (Мирний, І, 1954, 224); Ординці воїна скришили, На землю впало тіло біле (Стельмах, Жито.., 1954, 93). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 321.