Значение слова "КРЕМІННИЙ" найдено в 12 источниках

КРЕМІННИЙ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КРЕМІ́ННИЙ, а, е.

1. Який утворився з кременю внаслідок дії певних природних умов.

Ой там за горою та за кремінною Не по правді жиє чоловік з жоною (І. Франко);

// Зробл. з кременю.

В неї [царівни] зуби міцніші від зубців кремінних в серпочка (Леся Українка);

Давид виймає з кишені обкусаний кремінний наконечник стріли (М. Стельмах);

Камінний, кремінний, залізний – мені поставав ти [Львів] із замкових круч (В. Стус);

Сироватка зі старою кремінною рушницею в руках став до вікна (Ю. Мушкетик).

2. Те саме, що кремени́стий 1, 2.

Ой, вихожу сам я на дорогу, Шлях кремінний сріблом криє мла (М. Старицький);

– Це кварцит. Оце й є він та кремінна порода, що має в собі чимало заліза, – проказав Огей (Олесь Досвітній).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З. Тулуб); В каменистому ґрунті вибивали яму завбільшки з ванну (І. Багмут); Утік із міста я, нагий, Жалоби попелом укритий, І от в пустелі кам'яній Живу, Господнім даром ситий (М. Зеров); Яблунька не цвіла, а сохла на бідному камінному ґрунті (С. Чорнобривець); Він направився в гущавину і довгий час дерся ярами, зворами та кременистими лісовими обривами (І. Франко); Крем'яниста земля роздроблювалася під їх ногами (О. Кобилянська); Один з них не дожив до сонця й дня нового, Упав, зневажений, на крем'яну дорогу (М. Рильський); Шлях кремінний сріблом криє мла (М. Старицький); Мис несподівано вертикально обривається в море. Скельні стіни всі в зарубинах, порізані шпаринами (з газети); Перекинувши через невеликий скельовий виступ капронового мотуза, підстраховуючи одне одного, ми рухались вперед (з журналу).