ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ) (який легко піддається зовнішнім подразненням, впливам), ЧУТЛИ́ВИЙ, ЧУ́ЛИЙ, СПРИЙНЯ́ТЛИВИЙ, ТОНКОШКІ́РИЙ, ТОНКОШКУ́РИЙ, ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ. Його думки швидше мінялись і щоразу мінявся і настрій, як це буває у вразливої і м'якої натури (О. Донченко); Запаси їжі й води виходять, люди відчувають злість і стають уразливі. Їх дратує кожна дрібниця (Ю. Яновський); У трупі були талановиті актори, до яких Замичківський потягнувся всією сприйнятливою душею (з журналу).
ПЛАКСИ́ВИЙ (який часто плаче, схильний до плачу), СЛІЗЛИ́ВИЙ (СЛЬОЗЛИ́ВИЙ), ПЛАКУ́ЧИЙ рідше, ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ розм., ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ розм. — А чому такий веселий? — Та проста причина: Я ж казав, що в нас плаксивих Не було в родині! (Б. Олійник); Знали ж усі добре Кушніренка — бандит, яких мало.. А тепер, іч, сльозливим яким прикидається (А. Головко); Короп підвівся і витер сльозу рукавом. Він дедалі ставав уразливішим, тонкосльозим (П. Автомонов); — Чого ревеш, дурний Піхтіряко, — казали йому, зводячи його голову, — бач, який він у нас тонкослізний! (С. Васильченко).
ТОНКОСЛЬО́ЗИЙ, рідко ТОНКОСЛІ́ЗНИЙ, а, е, розм.
Схильний до плачу, який може легко розплакатися.
[Каленик і Горпина (обнімають Данила):] Дитино наша мила! Пошли тобі, господи, віку і щастя! [Михайло (набік):] Тонкосльозі!.. (І. Карпенко-Карий);
Що мати була дуже тонкосльоза, ми знали всі добре. “Але чого їй зараз плакати?” подумав я. – Чого це ви, мамо?.. (О. Довженко);
Раптом Оля підвела голову, витерла сльози і посміхнулась – батько не любить тонкосльозих (М. Зарудний);
Солодкі сльози непрохано набігали на очі, але він у думці посміявся сам над собою – дивись ти який тонкослізний сержант (В. Собко).
рідко тонкослізний, -а, -е, розм.
Схильний до плачу, який може легко розплакатися.
див. плаксивий