ПАРІ́

ПАРІ́, невідм., с. Угода про виконання якого-небудь зобов’язання тією особою, що програ́є. Програти парі. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 70.