ВОЛЬОВИЙ

ВОЛЬОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до во́ля 1.

Вольовим зусиллям він спиняв нервовий дрож (П. Колесник);

У вольових діях виявляється єдність розуму і волі людини (з наук. літ.).

2. Який має тверду волю, характер; наполегливий.

Вона була дівчина наполеглива, вольова (В. Кучер);

Це була жінка тверда, вольова, хотіла бути такою й тому була (Ю. Мушкетик);

Як жила вона [Анна Ярославна] тут, на чужині? Що зробило її сильною і вольовою (М. Слабошпицький);

Політична культура передбачає не лише нові ідеї, що враховують суспільно-політичні реалії, а й сильних вольових людей, здатних втілити ці ідеї в життя (з наук. літ.);

// Який виражає тверду волю, вдачу.

У цього ставного вченого було вольове обличчя (Я. Гримайло);

По кам'яних східцях .. спускався Дев'ятий. Кремезний, широкоплечий, з вольовим маслакуватим обличчям (О. Гончар);

Радісний, вольовий і діяльний характер врешті-решт проведе крізь будь-які перешкоди і вироки долі (з наук.-попул. літ.).

3. Який вимагає волі (у виконанні, здійсненні і т. ін.).

Нам відомо, що певне мужнє зусилля народів, захоплення якоюсь сильною ідеєю, певне вольове зусилля родило великі події (М. Івченко);

Велетенською навалою почуття покрили всі його [Якова] вольові зусилля, як морська хвиля покриває випадковий пливучий предмет (У. Самчук).

НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні), НАСТІ́ЙЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ розм., НАСТИ́РНИЙ розм., ЗАВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТИЙ підсил., ЗАПОВЗЯ́ТЛИВИЙ підсил., НАПО́РИСТИЙ підсил. рідше, НЕВІДСТУ́ПНИЙ підсил., УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) підсил.; ВОЛЬОВИ́Й (який виявляє тверду волю, характер); НЕВТО́МНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙ підсил., НЕВТОМИ́МИЙ рідше (який наполегливо й постійно, без утоми здійснює що-небудь). Вона була дівчина наполеглива, вольова (В. Кучер); Командири й товариші вважали Уралова людиною впертою, вольовою, настійливою (О. Гончар); Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський); — Він ..скоро вже сам хомути робитиме. — Там такий настирний хлопець, — додала від себе мати (Л. Юхвід); Усі йшли.. за мовчазним сталеваром Чубенком, командиром червоного полку, завзятим, невідступним і непосидючим (Ю. Яновський); Я бачив їх скрізь і стрічав їх усюди, вони виростали зі мною разом — живі, повнокровні, напористі люди (Л. Первомайський); Лежали на столі книги церковні: требник митрополита Петра Могили.. непогамовного борця проти унії (О. Ільченко). — Пор. дія́льний, 1. завзя́тий, 1. невто́мний, 1. стійки́й.

вольови́й

[вол'овий]

м. (на) -вому/-л'о^ув'ім, мн. -л'о^ув'і

1) volitional

вольовий імпульс — volitional impulse

2) (рішучий; про характер та ін.) strong-willed, resolute, determined

【形】

1) 意志坚强的, 刚毅的

2) 意志的

Вольови́й, -ва́, -ве́