Значение слова "ПОВНОЛІТНІЙ" найдено в 21 источнике

ПОВНОЛІТНІЙ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДОРО́СЛИЙ (який вийшов з дитячого віку), ПОВНОЛІ́ТНІЙ, ВЕЛИ́КИЙ розм., ЧИМА́ЛИ́Й розм., НЕМАЛИ́Й розм., ОПЕ́РЕНИЙ (ОПІ́РЕНИЙ) жарт. — Я навіть змалку почувалась дорослою, я наче весь час доросла (Є. Гуцало); (Долон:) Я, царівно, повнолітній, до ради вхожий і до війська здатний, я не хлоп'я давно (Леся Українка); Сашко-великий у нас тракторист, Сашко-маленький в одному класі зі мною (Ю. Яновський); — Лихо, діти, Лихо мені з вами! Викохав вас, вигодував, Виросли чималі, йдете в люди (Т. Шевченко); — Ти вже немалий ... Друзі твоїх літ дітей мають... (Панас Мирний); Весела натура так і просвічувала з усього його обличчя, так і виказувала в ньому ще не опереного, малодосвідченого хлопчиська (Ю. Збанацький). — Пор. 1. дозрі́лий.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПОВНОЛІ́ТНІЙ, я, є.

Який досягнув повноліття.

– Хоч пан Славко вже повнолітній та може сам собою запоряджувати [розпоряджатися], отже, проте, я не хочу ставати на заваді між ним і його родиною (Л. Мартович);

– Хочу тобі сказати в цю хвилину нашої розмови, яким би хотів бачити тебе, коли ти виростеш, станеш повнолітнім (І. Цюпа).

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

повнолі́тній

[поўнол’іт(')н'ій]

м. (на) -н'ому/ -н'ім; ж. -н'а; с. -н'е^и; мн. -н'і

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

див. повновіковий

хохл. (полнолетній) дійшлий, дорослий

найдено в "Українсько-польському словнику"

[pownolitnij]

прикм.

pełnoletni