Значение слова "ЗАКОНОДАВЧИЙ" найдено в 18 источниках

ЗАКОНОДАВЧИЙ

найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"

прикм lawgiving; lawmaking; legislative; legislatorial • в законодавчому порядку legislatively • законодавча влада constituent (legislative) power; legislature; ("король / королева в парламенті", законодавча влада в Великобританії) King (Queen) in Parliament • законодавча діяльність lawmaking; legislature • законодавча ініціатива legislative initiative • законодавча пропозиція legislative proposal • законодавча процедура legislative procedure • законодавче зібрання legislative assembly • законодавче регулювання legislative regulation • ~ акт legislative act (enactment) • ~ орган lawmaking (legislative) body; legislature; (який проводить розслідування) investigating legislature • ~ процес legislative process • законодавчі заходи legislative measures • двопалатний ~ орган bicameral legislature • однопалатний ~ орган unicameral legislature

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

1) Який встановлює, видає закони (у 1 знач.).

••

Законодавча влада — форма влади, що полягає у встановленні, виданні законів.

2) Стос. до законодавства.

••

Законодавче зібрання — назва представницьких органів, парламентів у ряді країн.

Законодавчі органи — вищі органи державної влади, що мають право та уповноважені приймати закони.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Legislative, lawmaking (attr.)

законодавча влада — legislative authority; the legislature

законодавча діяльність — lawmaking

законодавча ініціатива — initiation of bills (laws)

законодавчі збори — legislative assembly

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, -е.1》 Який встановлює, видає закони (у 1 знач. ).
Законодавча влада — форма влади, що полягає у встановленні, виданні законів.
2》 Стос. до законодавства.
Законодавче зібрання — назва представницьких органів, парламентів у ряді країн.
Законодавчі органи — вищі органи державної влади, що мають право та уповноважені приймати закони.

найдено в "Українсько-англійському словнику з прав людини"

законодавч|ий прикм. legislative; lawgiving; lawmaking;\~а влада constituent power; \~а діяльність lawmaking; legislature; \~а ініціатива legislative initiative; \~а пропозиція legislative proposal; \~ий акт legislative act; \~ий орган law-making body; \~і збори legislative assembly;

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

законода́вчий

[законодаўчи^ей]

м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і

найдено в "Українсько-польському словнику"

[zakonodawczyj]

прикм.

1) prawodawczy

2) ustawodawczy

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

ад'єктивзаконодательный

найдено в "Украинско-английском юридическом словаре"