АРТИКУЛЕ́МА, и, ж., лінгв.
Одиниця мовлення, що є моторною схемою вимови звука.
При змішуванні звуків у дитини формується артикулема (з наук. літ.);
Хворі на моторну афазію не тільки неправильно вимовляють близькі артикулеми, а й неправильно сприймають їх (з наук. літ.).
-и, ж.
Руховий процес вимови звуків.