ОТАКЕ́НЬКИЙ, а, е, займ., розм.
Уживається перед іменинниками у знач. маленький, дуже малий (супроводжується жестом, що вказує на величину, розмір).
– Кіндрате! ти не все позабирав з санок; ще нема отакеньких двох маленьких коробочок (І. Нечуй-Левицький);
Мати умерли, ще отакенькою була Федорка (А. Головко);
– Дядечку.., дайте мені хоч отакенький шматочок хлібця або сухарик. На раз укусити (А. Шиян).
-а, -е, займ., рідко.
Зменш. до отакий 2).
див. малий; низький