Значение слова "КУДИСЬ" найдено в 14 источниках

КУДИСЬ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КУДИ́СЬ, присл.

1. У невизначеному напрямку; невідомо куди.

А дні тим часом йшли кудись, І круг тебе давно не стало Багато з того, що колись Жило, росло і розцвітало... (Я. Щоголів);

Життя кудись іде, хвилюється, як море (М. Рильський);

Дівчина зажуреними очима задумано дивилася кудись (А. Головко);

Він [вітер] розвіяв мені волосся, і воно тепер стирчало кудись убік, від чого тінь моєї голови скидалася на буряк з гичкою (Ю. Винничук);

// Байдуже куди, куди завгодно.

Приємно було .. підставляти лице під сонце і вітер і йти кудись без цілі (М. Коцюбинський);

І пішла [Гоца] кудись у порожнє місто (Любко Дереш).

2. У певне місце (не важливо в яке).

І запалить – не запалила [Синиця моря], А тільки слави наробила Та з сорому й сховалася кудись (Л. Глібов);

[Олекса:] А де ж се мати? [Мар'яна:] Вони незабаром вернуться – на часиночку пішли кудись (С. Васильченко);

Ти, я знаю, думаєш, що я говорю це для того, щоб тебе кудись тим перетягнути (В. Винниченко);

Вiн хотiв уже кудись бiгти, але задерчав телефон (Б. Антоненко-Давидович);

– Не женіть мене звідси в санвзвод .. Тут усі наші... А там вилікують і потім зашлють кудись... (О. Гончар).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

КУДИ́-НЕ́БУДЬ (у якесь невизначене або байдуже яке місце), КУДИ́СЬ, ДЕ-НЕ́БУДЬ, ДЕ розм.; КУДИ́-І́НДЕ розм., ДЕІ́НДЕ розм., І́НДЕ розм. (в інше місце). — Ти йди куди-небудь подалі від наших місць, де тебе не знають (Григорій Тютюнник); Приємно було.. підставляти лице під сонце і вітер і йти кудись без цілі (М. Коцюбинський); Було йому найлюбіше.. оттакеньки де-небудь поїхати (Марко Вовчок); — А я хочу двадцять карбованців, — кажу. — Дасте, то зостанусь, а ні, то піду де в друге місце служити (Марко Вовчок); "А бий тебе сила Божа! — думає Максим. — Хоч би вже повели куди-інде..." (Панас Мирний). — Пор. бу́дь-куди.

КУДИ́СЬ (у невідомому напрямі, невідомо куди), КУДИ́-НЕ́БУДЬ, ДЕСЬ, ХТО́ЗНА-КУДИ́, КА́ЗНА-КУДИ́ розм., БО́ЗНА-КУДИ́ розм., ЧО́РТЗНА-КУДИ́ розм., ДЕ-НЕ́БУДЬ діал., ГАЛАСВІ́ТА діал. (невідомо куди, далеко); ДЕ́КУДИ діал. (в місце, місця, які не хочуть назвати). Батько теж кудись уже пішов з дому (А. Головко); Мама не приходить і, може, ніколи й не з'явиться тут, вийде заміж і виїде куди-небудь.., навіть адреси не залишить (О. Гончар); Десь далеко понеслась моя думка понад лиманом (І. Нечуй-Левицький); Він цілісіньку добу не злазив з коня, гасаючи то на передній край, то в боєпостачання, то хтозна-куди (О. Гончар); — Ні, з годину тому він був тут... Прибіг.., наказав мені спинити цей корнюр на промивку і подався галасвіта (Ю. Шовкопляс); (Іван:) Ідіть же, дяденька, прямо в хату, а мені ще декуди треба збігать (М. Кропивницький).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

присл.

1) У невизначеному напрямі; невідомо куди. || Байдуже куди.

2) У певне (невідоме для мовця) місце.

••

Кудись-інде — у яке-небудь інше місце.

найдено в "Грінченку. Словарі української мови"

Кудись нар. 1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма. Стор. МПр. 168. 2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 319.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

присл. 1》 У невизначеному напрямі; невідомо куди.
|| Байдуже куди.
2》 У певне (невідоме для мовця) місце.
Кудись-інде — у яке-небудь інше місце.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"