Значение слова "КАДИТИ" найдено в 13 источниках

КАДИТИ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ (ДИМІ́ТИСЯ), КУРІ́ТИ (КУРИ́ТИ), КУРІ́ТИСЯ (КУРИ́ТИСЯ), ЧАДИ́ТИ (ЧАДІ́ТИ), ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́ТИ розм.; КОПТІ́ТИ (густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О. Донченко); Вогнище перетліло і вкрилося попелом, але ще диміло (Григорій Тютюнник); Вона вдивлялася в нафтівку, що вже ось-ось догоряла і не світила, а димилася і наповнювала всю хатину чадом (І. Франко); — Чи за тобою, сину, сто вовків гналось, чи щось димілось під ногами? — занепокоєно стрічає мене, захеканого, на порозі мати (М. Стельмах); На місці застави курів лиш попіл та стриміли чорні комини печей (Я. Стецюк); Вкине (Чіпка) у піч гнилої соломи, тліє вона там собі та курить (Панас Мирний); Підняв (вихователь) недопалок. Він ще курівся (Ю. Збанацький); Де не горить, там не куриться (прислів'я); Праворуч чаділи димом широкі труби і крізь дим проривалися язики полум'я (А. Хижняк); Не відчували (сталевари) опіків на руках, не помічали, як на них починає димувати одяг (П. Загребельний); Кадить світло, скло заяложене, зверху надбите (А. Тесленко); Ще довго коптіла гасова лампа, поки Макар скінчив свій конспект (С. Добровольський).

I. КУРИ́ТИ що і без додатка (цигарку, люльку тощо), ПАЛИ́ТИ, СМАЛИ́ТИ розм.; КАДИ́ТИ чим і без додатка, ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) чим і без додатка, розм. (часто, довго, з азартом); ПОКУ́РЮВАТИ розм., РОЗКУ́РЮВАТИ розм., ПОПА́ХКУВАТИ розм. (проводити час за курінням). — Док.: курну́ти. Хто курить, той чорта дурить, а хто нюхає, той чорта слухає (приказка); Жадан ніколи не курив у його кабінеті (Я. Баш); Хтось біля вікна палив цигарку (Ю. Яновський); Данило підійшов до близнюків, які вже розсілися на бомбі, немов на колоді, і смалили саморобні цигарки (М. Стельмах); Бійці щедро кадили козячими ніжками — видано тижневу норму махорки (Григорій Тютюнник); Хлопці.. димлять цигарками (С. Васильченко); Кайдашенко покурював і все розповідав про свою пригоду з щукою (М. Чабанівський); Коли генерал під'їхав ближче, він побачив шофера в засмальцьованому кожушку, що розкурював козячу ніжку, ліниво пересварюючись із двома бійцями (Григорій Тютюнник); Люлька погасла, та дід Овсій все ще попахкував нею, як старенький двигун на току (В. Земляк).

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

кади́ти (пали́ти, кури́ти і т. ін.) фіміа́м кому, перед ким. Дуже вихваляти кого-небудь, лестити комусь. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); Вони всіма силами курили йому (М. К. Садовському) фіміам (Минуле укр. театру).

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.екон.

Дієприслівникова форма: кадивши, кадячи

кадить

Деепричастная форма: кадив, кадя

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

каджу, кадиш, недок.

1) Махаючи кадилом (кадильницею) під час церковного обряду, курити ладаном або іншими пахучими речовинами.

2) перен., розм. Випускати, виділяти дим або чад, запах; курити.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

каджу, кадиш, недок. 1》 Махаючи кадилом (кадильницею) під час церковного обряду, курити ладаном або іншими пахучими речовинами.
2》 перен. , розм. Випускати, виділяти дим або чад, запах; курити.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

To thurify, to cense, to incense; перен. to fawn (upon), to flatter

найдено в "Сербско-русском словаре"

1) кади́ть, кури́ть, оку́ривать 2) льстить, заи́скивать (пе́ред кем), подли́зываться

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

див. палити

найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Кади́ти, каджу́, ка́диш, -дять

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

кади́ти дієслово недоконаного виду

найдено в "Українсько-російському словнику"

церк.; перен. кадить