ПОПЕРЕВО́ДИТИ

ПОПЕРЕВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Перевести через що-небудь або з одного місця на інше багатьох. 2. Перемістити з одного місця в інше багато чого-небудь. 3. Перемістити на інше місце роботи, навчання і т. ін. багатьох; // Перевести в інший клас, розряд і т. ін. багатьох. 4. на що. Замінити багато чого-небудь чимсь іншим. Попереводив [Тихон Брус] усю худобу, і свою, і жіночу [жінчину], на гроші та накупив хліба, та продає дуже непомірною ціною (Кв.-Осн., II, 1956, 139); Худобу, яку батьки позбирали, так вони з великої попереводили не знать на віщо, п’ючи і гуляючи (Кв.-Осн., II, 1956, 247). 5. Зіпсувати багато чого-небудь; // Знищити, втратити багато чого-небудь. — Все це покійні татуньо з книжок вичитували. Нема тепер таких правдивих книг, — попереводили (Свидн., Люборацькі, 1955, 53); // Згубити, знищити багатьох. Гнат Голий каже: — Ходім до тих зараз: Я їх, розбишак, усіх попереводжу (Барв., Опов.., 1902, 326). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 186.